Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Кришеник, -ка, м. Ломтикъ, кусокъ. Чи шматок хліба, чи кільце ковбаски, чи сала кришеник, то все так на столах перед ними й лежить. ЗОЮР. І. 306. Чортів кришеник. Бранное выраженіе. Ном. № 3563.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Погрюкувати, -кую, -єш, сов. в. погрю́кати, -каю, -єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує... Певно се копитан гусей так. Сим. 218.
Припхати, -ха́ю, -єш, гл. Притащить, принести.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов. Гн. І. 110.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.