Бутати, -таю, -єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Коби не бутав, то би ноги не зламав.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Здріма́ти, -ма́ю, -єш и здріма́тися, -ма́юся, -єшся, гл. Задремать. Хто програв, той чорта (не тепер на споминки) здрімає. Нігди би-м ся не здрімала, хоць би й день біленький, коби сидів коло мене хлопець молоденький. А здрімавшись, — заснув кріпко.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає.
Робак, -ка, м. Червь, червякъ. Робак вліз у хрін та й думав, що вже немов солодчого коріння. Ум. робачо́к.
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи.
Сокоруха, -хи, ж. Эпитетъ курицы.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.