Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віха, -хи, ж. 1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. ІІІ. 165. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. І. 50.
Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя? Н. п.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Описовий, -а, -е. Описательный. Желех.
Протовкти, -вчу, -че́ш, гл. Протолочь.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Сучасний, -а, -е. Современный.
Улад нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = до ладу.