Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близно, -на, с. = блезно. Черк. у.
Запива́йло, -ла, м. Пьяница. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2)бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Натягач, -ча, м. 1) Инструментъ: а) у бочара — для натягиванія обручей на бочку; б) у колесника — для натягиванія обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. 8) Раст.: а) Paris quadrifolia L. б) Ranunculus lingua L. в) Silene noctiflora L. ЗЮЗО. I. 130, 133, 136.
Ніздря 2, -ри(і), ж. Мездра. Мнж. 187.
Посумнитися, мнюся, мни́шся, гл. Усумниться. Тільки прошу в тім не посумниться.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Розвід, -воду, м. 1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Св. Л. 278. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. Чуб. III. 246. 2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. Мет. 46. 3) Порядокъ, толкъ. І сьому дала розвід, і тому дала розвід, а все розумно, все обачно. Федьк. Пов. 31.
Тичити, -чу́, -чи́ш, гл. Втыкать тычины, ставить вѣхи. Угор.