Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зазо́вини, -вин, ж. мн. Пирушка у свадебныхъ гостей послѣ свадьбы. Лебед. у. Цілу ніч пили, гуляли; на другий день вранці приступили до зазовин; на рідні пустились; ходять, п'ють: од гуку, крику Хресці затрусились. Мкр. Н. 40.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Квасно нар. Кисло.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки. Левиц. І.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24.
Начустрити, -рю, -риш, гл. Высѣчь розгами.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Об'яснити, -ню́, -ниш, гл. Освѣтить, сдѣлать свѣтлымъ, яснымъ. Москалики степи вкрили, киверями об'яснили, шабельками очорнили. Грин. III. 261.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою. Шух. І. 37.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).