Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш!
2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді.
3) Говорить подъ носъ.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Камата, -ти, ж. Процентъ. Я жидові вироблю, ще й камату йому заплачу.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин.
Оденки и оденьки, -ків, м. мн. 1) Дневное собраніе замужнихъ женщинъ зимою для рукодѣльныхъ работъ. 2) Остатки на днѣ, подонки.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Поставати, -таю́, -єш, сов. в. постати, -стану, -неш, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться, стать (о многихъ). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками. Тепер люде постали дрібні. 2) Возникать, возникнуть, появляться, появиться. Звідкіля вони (ляхи над Вислою) там постали, — історія не змогла й досі доказати. ...Тут же таки, між Вислою і Одрою постало невеличке та завзяте плем'я ляхи. Субота ради чоловіка постала, а не чоловік ради суботи. Великі чвари між ними щось постали. 3) Только сов. в. = іі. поставати. Постали всі кругом. 4) Только сов. в. Остановиться. У мене воли молодії, недолугі, — ще постануть.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь.
