Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Захолітатыся, -таюся, -єшся, гл. Заколебаться, зашататься. Желех.
Кастрат, -та, м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый. Желех.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Стадарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Удаха, -хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна забрати: собаки, і то помітили мене, яки я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс. Г. Барв. 356.