Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Наскрізьний, -а, -е. Сквозной. Ні, ті двері не наскрізьні були, — вони були забиті і замазані; ходили тілько в перві двері.
Обрядити Cм. обряжати.
Поклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Поклевать, исклевать. Курчатам пшона посипала, а кури поклювали.
Роздавальник, -ка, м.
1) Раздающій.
2) Щедро раздающій, любящій дарить.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
Услуговувати, -вую, -єш, гл. Услуживать. Се ж того так Антін їй і вслуговував. Раз ізняв у неї коромисло з плечей та й поніс відра в пекарню. Він вам услуговує.
Цуцик, -ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Заскавучиш ти, як цуцик. Голодний, як цуцик. посл. ум. цуцичок.