Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Конст. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Позакаджати, -джа́ю, -єш, гл. Покадить. Світлоньки повимітай і в покоях позакаджай. АД. 1. 297.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
Спуст, -ту, м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.