Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докора

Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРА"
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Лелеса́ти, -са́ю, -єш, гл. = Леле́кати. Як стали орла іс цехом ховати, і стала птиця небесна як коза лелесати. Лелеса мов скажений. Харьк.
Пархач, -ча, м. 1) Паршивець. 2) = парх 2.
Повлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Улечься, лечь (о многихъ). Повлягався народ спати. Зміев. у.
Позаписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Записаться (о многихъ).
Пошерхнути, -ну, -неш, гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші. Екатер. у.
Слишка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.
Туршук, -ка, м. Кустарникъ, молодой лѣсъ. Шейк. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.