Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу. Шевч. 189.
Відманіжити, -жу, -жиш, гл. Отколотить, отдуть. Пан і цього одманіжив. Мнж. 75.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Пострянути, -немо, -нете, гл. Застрянуть, увязнуть (о многихъ). Тут, брате, коні не потягнуть нехай там будуть хоч які..., — де-де, а тут вони пострягнуть. О. 1861. IV. 157.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.