Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1. Желех.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.  
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Порозносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504.
Прорікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проректи, -речу, -че́ш, гл. Изрекать, говорить, сказать. Порано ще, панове громадо, прорікати слово остатнє про Тараса. К. (О. 1861. VI. 28). Не прорік ні слова. Г. Барв. 28. Вдово небого, прорік я слово, чи багато дітей маєш? Чуб. V. 820.
Уживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ужитися, уживуся, -вешся, гл. 1) Употребляться, употребиться, потребляться. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься. Федьк. 2) Уживаться. З відьомським кодлом не вживешся. Рудч. Ск. II. 177.