Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Насолювати, -люю, -єш, сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.
Позадниця, -ці, ж. Задняя половина запаски. Аф. 428. Cм. задниця.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Провіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. провірити, -рю, -риш, гл. = перевіряти, перевірити.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Шмаття, -тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. І. 38. Ум. шматтячко.