Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.
Коров'як, -ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. ЗЮЗО. І. 140. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. деревій. в) Linaria vulgaris. Лв. 99.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
Молитвува́тися, -вуюся, -єшся, гл. Подвергаться обряду молитвин.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Пересідати, -да́ю, -єш, сов. в. пересісти, -ся́ду, -деш, гл. Пересѣдать, пересѣсть.
Пройти, -ся. Cм. проходити, -ся.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Н. п. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? МВ. І. 40. Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили. Чуб. V. 242. 2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде. Чуб. V. 594.
Сідак, -ка, м. = сідавка. МУЕ. III. 17.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.