Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Плавити, -влю, -виш, гл. Сплавлять. Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки, що йдуть водою.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Ридван, -на, м. Дорожная карета, колымага. Поїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані.
Станля, -лі, ж. = стайня? Продай сестру Оленочку за коники воронії, за сідла серебнії, за уздила шовковії і за станлі золотії.
Удармицю нар. Напрасно.
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.