Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Заскі́млити, -лю, -лиш, гл. Заскиглити. Заскімле по собачий. Полт. г.
Перечіплювати, -люю, -єш, сов. в. перечепити, -плю, -пиш, гл. 1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав. 2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що. Черк. у.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Потеплішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
Ростолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкув і той повинен зробити. Чуб. III. 46.
Таган, -на, м. Таганъ, желѣзная подставка съ ножками, на которой варять пищу, раскладывая подъ ней огонь. Ум. таганок, таганчик.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.