Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вал, -лу, м. 1) Валъ, насыпь. Драг. 85. Вали поосідали і зрівнялись із землею. Стор. II. 97. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Вас. 201. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. Ном. № 12551. 3) Балъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. Чуб. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покіс. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Г. Барв. 429. Ум. валок.
Ґо́тур 1, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Підструмент, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы. Черниг. у.
Пожива, -ви, ж. 1) Пища. Хиба се ти даєш поживу леву і левенят годуєш у пустині? К. Іов. 87. 2) Пожива. Літ з десять був у нас суддею Глива... Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива. Греб. 385.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Труд, -да, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Грин. ІІ. 148. Труда великого се діло стало. Полт. у. На чужий труд ласий не будь. Чуб. І. 303. 2) = трут = трутень. Вх. Лем. 4 75.
Уходжий И Ухожий, -а, -е. — до кого Бывающій у кого. Ти бабусю.... видно до панів уходжа. Г. Барв. 490.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.