Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докінчувати

Докі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. докінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Оканчивать, окончить. К. (О. 1861. VI. 33).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧУВАТИ"
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Із'є.. Cм. з'є.
Кнуроватий, -а, -е. Похожій на борова.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Обмолоти, -мелю, -леш, гл. Обмолоть.
Одряпати Cм. одряпувати.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІНЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.