Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Окрутасом нар. = викрутасом.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Причалятися, -ля́юся, -єшся, гл. = причалюватися. Ці шалопути не причаляються до нас, цураються людей. Павлогр. у.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)