Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькати, -каю, -єш, гл. 1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.
Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Зрухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = зрушитися. З місця й не зрухнеться. Грин. II. 310.
Повипростуватися, -туємося, -єтеся, гл. Выпрямиться (о многихъ). Усі повипростувалися, стоять, як салдати на муштрі.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Посовуватися, -вуюся, -єшся, гл. Подвигаться.
Приятно нар. 1) Благопріятно. 2) Любезно, мило, привѣтливо. 3) Прилично. Надіть чумарку: до пана йти приятніш. Мнж. 190.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Хист, -ту, м. 1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Черк. у. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. Стор. МПр. 33. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. Котл. Ен. V. 29. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ. 2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки. Лебед. у.