Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Ном. № 14406. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Чуб. III. 236. Ум. жнійка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала. Чуб. III. 241.
Канянка, -ки, ж. Раст. повилика, Cuscuta. Хотинск. у.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Самовоз, -за, м. Промышленникъ, нанимающій сукновальную мельницу, для которой сукна самъ собираетъ у хозяевъ ихъ и затѣмъ самъ ихъ доставляетъ обратно. Вас. 174.