Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доїздити

Доїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. дої́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169. 2) Наѣзжать, наѣхать. Ой як узяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454. 3) Дої́хати кінця́. Насолить. А вже я тобі доїду кінця! Ном. № 3651.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЇЗДИТИ"
Бархан, -ну, м. Бумазея.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога? Сосниц. у.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Осердак, -ка, м. Тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Лем. 444.
Перекоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому. Васильк. у.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця. Гн. II. 5.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Сиж, -жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ «носкамъ». КС. 1887. VI. 467.
Угноювати, -ноюю, -єш, сов. в. угноїти, -но́ю, -їш, гл. Унавоживать, унавозить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.