Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виварювати, -рюю, -єш, сов. в. виварити, -рю, -риш, гл. Вываривать, выварить. ви́варив з нього воду. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727.
Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Оселити, -ся. Cм. оселяти, -ся.
Очкурник, -ка́, м. = очкурня. Шух. І. 153.
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. К. Бай. 63. І ніхто не приголубить хижацького сина. К. Псал. 255.