Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. То же, что и горѣлки.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу?
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Перепитати Cм. перепитувати.
Прохилити Cм. прохиляти.
Скрушки, -шок, ж. мн. = скружки.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. 2) Ломить. Е, судомить мене щось.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче.
Угав, -ву, м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда.