Бакалярство, -ва, с.
1) Должность учителя дѣтей.
2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Роздичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла.
Трепнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Ввечері, кінчаючи роботу, молотники казали: — ні, ще на вдову, — Еге, еге, трепнімо хоч снопів з пять. Cм. тріпнути, -ся.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.