Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Друґа́р, -ра́, м. Рукоятка рулеваго весла у плота. Cм. керма.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла.
Наплига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Напрыгаться, наскакаться.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется).
Попереконувати, -ную, -єш, гл. Убѣдить (многихъ).
Походющий, -а, -е. 1) = походящий. Походюща оснівчиця.
2) Перехожій, неживущій постоянно въ одномъ домѣ. Походющий кіт.
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи.
Шапучка, -ки, ж. Дѣтская игра, состоящая въ томъ, что мальчики попадаютъ палками въ подбрасываемую вверхъ шапку.