Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Одпасся людським потом.
Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Галанка, -ки, ж. Петля изъ веревки, извѣстнымъ образомъ связанная.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Так у млость укине. мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Сніп на мотлох побив. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом?
Приданяне, -нян, мн. Придане.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл.
1) Придушиваться, придушиться.
2) Придавливаться, придавиться.
Роскрут, -та, м. Кольцо изъ деревяннаго прута, — напр. въ ярмѣ, гдѣ оно играетъ ту-же роль, что и живець (Cм. живець 11). Ум. роскрутець.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер.