Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Зловитися, -влю́ся, -вишся, гл. Пойматься.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... Г. Барв. 357. І слухав я, як мимрило щось тихо. К. Іов. 10.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Палярня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Лем. 446.
Підгребти Cм. підгрібати.
Придбавати, -ва́ю, -єш, сов. в. придба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣтать, пріобрѣсть. Се придбавають у Бога собі ласки, даючи милостину. Волч. у. Худоби діждалися, — придбали хутір, став і млин. Шевч. Хочу я з рочок погуляти, щоб собі посагу що придбати. Мет. 46.
Роскапуститися, -щуся, -стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка. Желех.