Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Левиц. І. 147. Сідайте, бо ноги відстоїте. Г. Барв. 215. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював. Мир. Пов. І. 141.
Повкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать, закутать (во множествѣ). Стоять мажі, шкурами повкутувані. Рудч. Ск. II. 173.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ. Зміев. у. Черниг. у.
Прокапати, -па́ю, -єш, гл. Капать сквозь что. Що мої реберечка травка поростає, а мої карі очі кров прокапає. Чуб. V. 662.
Псярка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Зн. 458.
Птруту! меж. Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ. Шух. І. 210.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.