Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Понапухати, -хаємо, -єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Н. п.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його. Радом. у.
Скористуватися, -туюся, -єшся, гл.з чого, з кого. Воспользоваться. Всяке хоче з тебе скористуватись. Г. Барв. 242.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.