Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Зва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жило Дідони, а ирод звався Карфаген. Був собі чоловік, — Остапом звався. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море меться, поти серце українське з панським не зживеться.
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. Родюча земля. Родюче дерево.
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. Ой є в мене три коні на стані. Ум. станенька. Станечка.
Шанувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть.
2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях.
3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Шанує сусідські діти варениками. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату.
4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. шаную (кому) го́нор.