Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Въ различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. б) = Бабе́ць. в) Gobius. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. в) Salvia dumetorum. г) Salvia pratensis. д) Centaurea mollis. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa.
Ді́яльний, -а, -е. Дѣятельный.
Души́ти, -шу, -шиш, гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. 4) души́ти копійчи́ну. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
На́до пред. = над = наді. А надо дверьми сам Господь стоїть.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Те сміттє, що батьки з дідами насмітили.
Риса, -си, ж. Черта. До лиця був той вінок її тонким рисам. Ум. риска, рисочка.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря.
Шльонзк, -ку, м. Силезія.