Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця.
2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Дід служив на майдані майданчиком.
Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. ( )
Опит, -ту, м. Разспросъ, опросъ. опита взя́ти. Разспрашивая, разузнать, разспросить. Ой заплакала мати ідучи до хати, що че можна за сина й опита узяти.
Пообчищати, -ща́ю, -єш, гл. Обчистить, очистить (во множествѣ).
Росполонитися Cм. росполонюватися.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.