Гу́нька, -ки, ж. 1) = Гуня. На тім молодці сірая гунька. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь.
Кармалюк, -ка, м. Билліардъ. З'їхалися комисари в кармалюка грати.
Пелевень, -вня, м. = пелевня.
Підправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підправити, -влю, -виш, гл. Подправлять, поправлять, поправить. Оці дощі хлібець підправлять.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе.
Хварба, -би, ж.
1) = фарба.
2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.