Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Коритний, -а, -е. 1) Относящійся къ кориту.
2) коритна жаба = коритнячка.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце).
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. Ум. спильненька.
Старчук, -ка, м.
1) Нищенка.
2) = поводатарь.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз.
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Не йде на шлунок, та й годі. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце.