Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зве́рху нар. Сверху. В вербі корень підмиває, зверху вершок усихає. Чуб. III. 205. Нехай ваше зверху буде. Пусть будетъ по вашему. Ном. № 4963. Ум. зверше́чку. Ном. № 4671.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина. Н. Вол. у.
Підмовляння, -ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.
Підчісувати, -сую, -єш, сов. в. підчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Трактувати, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи. Вх. Зн. 74.