Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галичина, -ни, ж. Галиція.
Головко, -ка, м. = головань 1. 2) Названіе вола. Г. Барв. 242.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину. Мил. 161.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. О. 1861. XІ. Св. 41. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. О. 1862. IX. 61. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила. Шевч. 544.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Приправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. Харьк. у. 2) Приправлять, приправить. МВ. (О. 1862. III. 60).
Решітник, -ка, м. 1) Продающій рѣшета. 2)га́динець. Раст. Veronica Chamaedrys. Шух. І. 20.
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок. Стор. II. 100.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.