Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл. 1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші. Екатер. у.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Ном. № 3037. Так як та свиня: стишка мішки рве. Ном. № 3038.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе. Мир. ХРВ. 166.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный. Гн. І. 154.