Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Ум. верховинка.
Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця.
Дранта́вий, -а, -е. = дрантивий.
Дука́т, -та, м. 1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Набив дукатами гаман. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб'є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. 2) Жетонъ или монета, носимая женщинами на шеѣ.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь.
Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я.
Острог, -га, м.
1) = остріг.
2) Острогъ, тюрьма. А в Київі острог та без вікон, без дверей.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье.