Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайтове, -вого, с. Охота. Желех. Тоже: гайтови, мн. Шух. І. 235.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Н. п. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Пришпилювати, -люю, -єш, сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе. Желех.
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.