Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный. К. МХ. 40.
Запуза́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2356. Бреше мов пес. Ном. вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. песик, пе́сичок.
Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у.
Совонька, -ки, ж. Ум. отъ сова.
Тайний, -а, -е. = таємний. Мил. 218. У свої тенета тайні ногою попали. К. Псал. 18.
Чужісінький, -а, -е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. МВ. ІІ. 172. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік. Левиц. І. 279.