Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довіршувати

Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРШУВАТИ"
Бутель, -тля, м. 1) = пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = сулія.
Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.