Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довіршувати

Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІРШУВАТИ"
Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Відламувати, -мую, -єш, сов. в. відламати, -маю, -єш, гл. Отламывать, отломать.
Наушник, -ка, м. Наушникъ (у шапки).
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1. Вх. Уг. 259.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня. Вх. Лем. 469.
Трясовиця, -ці, ж. = трясавиця 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.