Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блювання, -ня, с. Блеваніе, рвота.
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Гру́з, -зу, м. Битый кирпичъ, щебень. Оклипцював її (хату), грузом набив. Г. Барв. 53.
Покоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = покуштувати. Не вірь губі: покоштуй то захочеться. Нот. № 12020.
Помоцуватися, -цу́юся, -єшся, гл. Силиться, натужиться, дѣлать усилія нѣкоторое время. Як би в що задніми ногами впертися, та так би й вистрибнув; а так помацується помацується і бовтне (в воду). Св. Л. 96.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Пострибувати, -бую, -єш, гл. Поскакивать. За нею дві дівчинки пострибують як ті лошатка. МВ. І. 114.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.