Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Верміян, -на, м. Армянинъ. Мнж. 155.
Запле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Забресть.  
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. І. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. І. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Конст. у. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл. 1) Вписывать, вписать. 2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш. Ном. № 5604.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. утішка, утіхонька. Шейк. Утішенька. Чуб. V. 131. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. І. 72).