Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Війїна, -ни, ж. Половина (по длинѣ) воловаго дышла. Міусск. окр.
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Задзюркоті́ти, -чу́, -чеш и -тиш, гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.
Золінник, -ка, м. = золільник. Аф. 460. Ум. золінничок.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Пащека, -ки, ж. 1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну. Канев. у. 2) мн. Лицевыя скулы. Конст. у.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Кв. І. 124. Аж лящить жіночий регіт. Шевч. 334. Там такого реготу, аж стіни гудуть. Пирят. у.
Черянка, -ки, ж. Въ выраж.: на черянку. По очереди. Вх. Лем. 482.