Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать. Желех.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя. Ном. № 2294 и стр. 286, № 2294.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75.
Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Песеня, -ня́ти, с. Щенокъ, собачка. Рудан. І. 65. Вх. Зн. 14.
Упливати, -ваю, -єш, сов. в. упливти и уплисти, упливу, -веш, гл. 1) Вплывать, вплыть. Не видно вже його: уплив ув очерет. 2) Проплывать, проплыть. Уплив уже гоней з двоє, аж тоді завернувся. Переносно: проходить, пройти. Упливло півтора року. Г. Барв. 418. 3) Уплывать, уплыть. Літа упливають, як вода. Ном. № 8276. 4) Вліять, повліять. Вони впливали на грубу й дику натуру Воздвиженського. Левиц. Пов. 11.