Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста.
Пашня, -ні́, ж.
1) = пашниця. Міх з пашнею. Куди се Бог носив? — А на базарь пашню возив.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Піст, по́сту, м. Постъ.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.