Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Збі́днитися Cм. збіднюватися.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює. Желех.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.