Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах.
Моро́ха, -хи, ж. = моруха.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный.
Сміття, -тя, с.
1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила.
2) Бранное: дрянь. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Ум. сміттячко.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.