Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура. К. ЧР. 169.
Зачухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) О шерсти: растрепать. Зачухрала кужіль, що й прясти важко. 2) Быстро побѣжать. 3) Засѣчь (розгами). Улучай, каже, Іродів сину, а не то до смерти зачухраю. Стор. І. 137.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі. Котл. Ен. II. 19.
Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Нехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Прошитє, -тя, с. Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.