Джо́болда, -ди, ж. ? Ач, як сторчака дивиться! Хоч би він коли небудь по людськи подивився на тебе, або посидів з тобою, чи погомонів би то там, — тільки й зна, куди б повіяться, куди б швидче побрести. Ні, не в батька покійного він удавсь, — це якась джоболда.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Клювак, -ка, ж.
1) Клювъ.
2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды.
3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Позаганяти, -ка́ю, -єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний.
Розорати Cм. розорювати.
Тайстерка, -ки, ж. Ум. отъ тайстра.
Хвалюшник, -ка, м. = валюшник.