Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить. Аф.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Волын. г. Здичавів хлопець. Св. Л. 158.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Мату́сенька, -ки, ж. Ум. отъ матуся. Матусенька свого сина вечеряти просить. Мет. 10.
Очеретинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша.  
Переміль, -лі, ж. Мель.
Соромок, -мка, м. 1) Ум. отъ сором. 2) Penis (у малолѣтняго). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.
Шевчук, -ка, м. Сапожный подмастерье, сапожный ученикъ. Желех.