Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Батошки. мн. Раст. Scabiosa arvensis. Лв. 101. Cм. більмачок.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Потурнацтво, -ва, с. 1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама. 2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.
Пуха, -хи, ж. 1) Въ выраженіяхъ: добити пухи, добити до пухи. Довести до крайности, покончить съ чѣмъ. Добили чоловіка до пухи. Борз. у. Тепер уже ляхам наші добили пухи. Ном. № 874.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Тихість, -хости, ж. 1) Тишина, свойство тихаго. Шейк. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця. К. Псал. 299.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче. Драг. 379.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.