Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Забі́йниця, -ці, ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Инколи нар. Иногда, по временамъ.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Співатися, -ва́юся, -єшся, гл. Пѣться. Г. Барв. 222. Пісня сама співалася. Левиц. Пов. 25.
Товкуша, -ші, ж. У выбойщиковъ: инструментъ, которымъ накладывается краска на матрицу узора: четырехугольная дощечка съ рукояткой сверху и кожаной подушкой снизу. Вас. 192.