Відзолювати, -люю, -єш, сов. в. відзолити, -лю, -лиш, гл. 1) Щелочить, выщелочить (бѣлье). 2) Бранить, выбранить. Так його, так!... одзоліть його!
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Употребляется только въ поговоркѣ?
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі.
Натрусити Cм. натрушувати.
Позвужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ). Усім би добре пошито, тільки рукава широкі — треба позвужувати.
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні.
Спостигати, -га́ю, -єш, сов. в. спостигти, -гну, -неш, гл.
1) Настигать, настичь, захватывать, захватить, поймать. Несподівана його, кажуть, смерть спостигла. Його спостигли, як він утікав.
2) Успѣвать, успѣть. Не спостигне було хто слово неуважне до мене заговорити, я вже....
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.