Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Кличе мати сина з коршми додомочку. Чуб. V. 33. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться. Мил. 41.
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями. Шух. І. 75.
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности. Чуб. V. 312.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.