Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток.
Переперьхнути, -ну́, -неш, гл. Перелетѣть черезъ что.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Приволокти Cм. приволікати.
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть.
Хмара, -ри, ж.
1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла.
2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде.
3) заходити в хмару. Фантазировать.
4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки.