Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ. Черниг.
Гря́на, -ни, ж. Часть? Як придавив ложкою, так шкурка на каші аж на чотирі гряни й роспалась. Черк. у.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Зманити Cм. зманювати.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались? Богодух. у.  
Позадувати, -ва́ю, -єш, гл. Завѣять, замести (во множествѣ). Позадувало снігом. Вх. Лем. 452.
Шалдувати, -ду́ю, -єш, гл. Дурачить, хитрить. Він двір, кажуть, продає? — Ні, це він тільки шаля́ує. Борз. у.