Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Залаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задѣлать; починить, исправить. Годилося б залаштувати сю межу, де плуг переорав. Лубен. у.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный. Браун. 17.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Вх. Зн. 46. Прядівце чесала... паздір'я відпадує. МУЕ. III. 51.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. І. 119.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче. Волч. у.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. Г. Барв. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику. Славяносерб. у.
Стрільба, -би, ж. 1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою. Гол. І. 95. 2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває. Гол. І. 195.
Турбація, -ції, ж. Безпокойство, хлопоты. Сідайте, турбації не заживайте. Котл. Ен. V. 13. От мені велика турбація. Ном. № 4987.