Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Драбча́стий, -а, -е. О возѣ: драбча́стий віз. Возъ, въ ящикѣ котораго боковыя стороны состоять изъ драбків.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь въ точь такой.
На́прово нар. Наскоро, на скорую руку. Як шкода буде напрово продати хліб, то я заставлю у брата, або що. Павлогр. у.
Погуторити, -рю, -риш, гл. Поговорить, поболтать. Ідіть, тітко, посидимо, погуторимо. Мир. Пов. І. 140.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Присліпуватий, -а, -е. Слѣпой на одинъ глазъ. ( Залюбовск.).
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.