Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку.
Захурчаты, -чу, -чышъ, гл. Покатиться съ шумомъ. Дныще захурчало ажъ на горнице.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась.
Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка.
П'їла, п'їл, мн. У кожевниковъ: снарядъ для растягиванія кожи. Части: два четырехгранныхъ другъ другу параллельныхъ бруска — п'їли́ни проходять сквозь концы болѣе толстаго бруска, наз. колода; въ колоді есть мечик, одинъ конецъ котораго на чопу, а другой прикрѣпляется сворінем.
Поживання, -ня, с.
1) Житье. Нехай має в чужій землі добре поживання. Дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання.
2) Потребленіе. На, кажу, братіку мій! нехай тобі на добре поживання будуть (гроші).
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Чунтук, -ка, м.
1) Овчина съ курдючной овцы.
2) Сафьянная кожа съ курдючныхъ овецъ.