Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркати, -каю, -єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у.  
Має́т, -ту, м. = маєток. Уручаю тобі, брате, всі мої маєти. Н. п.
Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. Рудч. Ск. II. 130. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Г. Барв. 257. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. Мир. ХРВ. 14. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Кв. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Сим. 179. 3. Измѣнить. То Савка раду обмінив. Мкр. Г. 63.
Опам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. = опам'ятуватися.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик. Мир. ХРВ. 4.
Підтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підте́рти, -дітру́, -треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Пообпивати, -ва́ю, -єш, гл. Опить (во множествѣ). Чи ми вас пооб'їдали, чи ми вас пообпивали? Кіевск. у.