Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Сірко вивів вовка аж на поле. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Вивела перепеличенька діти. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Верх вивели і у головах поставили хрест. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Виводить голос, як лляну тонку нитку. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки.
Гладючий, -а, -е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко!
Джиджули́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = Джиджуритися.
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Качер, -ра, м. = качур.
Обіч нар.
1) Въ сторонѣ.
2) = побіч.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги.
