Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Вогник, -ка, м. 1) = огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. Мнж. 94. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3)п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Приклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Наклоняться, наклониться; поклониться. До білих ніжок приклоняється, дрібними сльозами умивається. Чуб. V. 700.