Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Запрячи́, -ряжу́, -же́ш, гл. = запрягти.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ум. мошечка.
Обчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві.
