Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
Накла́сти Cм. накладати.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько.
Пайматуся, -сі, ж. ласк. отъ пайматка. Такої б ради, пай матусю, ми і згадати не могли.
Пічкання, -ня, с. Возня съ обмазкой глиной или побѣлкой зданія. Де пічкання багато, — глину там місить.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. III. 72). Поденно до людей хожу.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Притрапка, -ки, ж. Случай. Така мені притрапка трапилась.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.