Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Волічка, -ки, ж. Шерстяныя нитки для вышиванья, гарусъ. Гол. Од. 73, 18.
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Дрібні́сінький, -а, -е. Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. І. 206. 2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.
Позамурзуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Замуслиться, запачкаться (о многихъ). Ой як же ви позамурзувалися, діточки! Харьк.
Позсідати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и зсісти, но о многихъ.
Роздума, -ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися. МВ. (О. 1862. І. 80).