Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.
Джегере́лі, -ль, ж. мн. = Джереґелі. Джегерелі і дрібушки ще не поросплітались, тільки довга коса... позлипалась запеклою кров'ю. Стор. МПр. 9.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Н. п. Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду. Н. п.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Печіння, -ня, с. = печиво. Вх. Уг. 258.  
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста. Макс.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.