Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Вискрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискребти, -бу, -беш, гл. Выскребать, выскресть, выскабливать, выскоблить.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.
Мишолі́вка и мишоловка, -ки, ж. 1) Названіе кошки. 2) Птица пустельга. Tinunculus alaudarius. Ум. мишоло́вочка. Кішечка-мишоловочка.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його.
Переселець, -льця, м. Переселенецъ. Дешево продавали (хату) пересельці, ідучи на степи. Та ми пересельці з Курської губерні.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ.
Стряхти, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ).