Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзьобань

Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЬОБАНЬ"
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Загни́біда, -ди, об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Зміев. у.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью. Желех.
Зобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зобутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. З сем'єю вигодувався, зодігся і зобувся. Сим. 196.
Ланц, -ца, м. = ланцюг. Шух. І. 181, 253.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Пожерти Cм. пожирати.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЬОБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.