Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блекотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. І. 176.
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. завізне́нько. Аф.
Заги́бок, -бку, м. = загиб. Вх. Зн. 18.
Замо́жність, -ности, ж. Зажиточность, состоятельность. Яка заможність, така й скупость. Ном. № 12089.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.