Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Завелича́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Підсмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсмикати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Треба провітрювати одежу. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим.
Щигликів, -кова, -ве Принадлежащій щеглу, щегленку. Медвідь косу зачесав да йде сповідати, буде тую щигликову матір мордувати.