Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витязь, -зя, м. Витязь. Ум. ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі. Голов. І. 169.
Відбудувати Cм. відбудовувати.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Макові́й 2, -вія, м. 1) Названіе дня, въ который чтится память муч. Маккавеевъ — 1 августа. ХС. І. 78. Маркев. 17. Сумно-сумно. Оттак було по всій Україні против ночі Маковія. Шевч. 150. 2) = макопійка. Вх. Пч. II. 10.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Перемагатися, -га́юся, -єшся, сов. в. перемогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Только несов. в. Соперничать силой. Довго Петро з Остапом перемагались. 2) Превозмогать, превозмочь себя, овладѣть собой. Здрігнула Оксана дуже... далі перемоглась, як кинеться, як ухопить дитину. Кв.
Різник, -ка, м. 1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Торговецъ мясомъ.
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл. 1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. Котл. Ен. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ). Вх. Зн. 60. 2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини. Дещо. 3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його. Чуб. І. 45.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.