Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анта́к, нар. Такъ. Угор.
Баюсатий, -а, -е. = баусатий. Вх. Лем. 390.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Ном. № 5880. Крякнула ворона на ввесь рот. Стор. І. 15. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. ЗОЮР. II. 244. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться. МВ. ІІ. 134.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти). Мнж. 182.
Недякуваний, -а, -е. Оставшійся безъ благодарности. Прийшов непроханий, підеш недякуваний. Посл.
Поломно нар. Пламенно. Зорі наче палали, одна зоря поломніш від другої. МВ. ІІІ. 73.
Роскішний, -а, -е. Роскошный, изобильный, богатый. Роскішна сторона лежала пожарищем. К. Псал. 242.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Цвічення, -ня, с. Обученіе.