Волок, -ка, м.
1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Чорний волок випив води ставок.
2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр.
3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Ум. волочок.
Генцинатий, -а, -е. — кінь = норовистий кінь.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Гуп його кулаком у спину!
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Похмуро нар. Угрюмо. Якось похмуро озирались вони.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Чей нар. = ачей. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить.
Шаг, -га, м. Грошъ, 1/2 копейки. Ні шага грошей. Був шаг, та в кешені розтерся. Ум. шажок. Оттак наші сіромахи жидів обманюють; виніс сім мішків із погреба, та шажка й луп!