Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беседувати, -дую, -єш, гл. Бесѣдовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. І. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла). Вас. 161.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.
Понаставати, -стаємо, -єте, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали. Левиц. І. Світ. 12.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.
Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.