Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Галушка, -ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. різані галушки, рвані галушки, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І.-11. Ум. галушечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. ІІІ. 421.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. Рудч. Ск. II. 206. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася. Чуб.
Нація, -ції, ж. Нація. Зібрані з усяких націй, студенти не могли ніяк погодитись між собою. Левиц. Пов. 6. Знялись... вгору до великого задуму воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 9.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Тихоплав, -ва, м. Медленно плавающій, ходящій, двигающійся, неторопливый. Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени. Харьк. у. А ну ти, тихоплав, швидче біжи. Харьк. у.
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Н. п.