Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзєкало

Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЄКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЄКАЛО"
Баранка, -ки, ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40.
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Нага́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Налаяться.
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Мир. ХРВ. 106. Довго розглядав зелене нив'я. Мир. ХРВ. 5. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. О. 1862. IV. 62. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. Черном. По нив'ю погана дорога. Міусск. окр.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Стривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. Стривай! Стой! Постой! Обожди! Стривай лишень! чи чуєш? щось плаче. Шевч. 101.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Ном. № 8554. Чутке ж і в тебе вухо! К. ЦН. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЄКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.