Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видітися, -диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. І. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина. (Маркіянъ Шашкевичъ. Желех.).
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Спузиріти, -рію, -єш, гл. Покрыться, пузыремъ, пузырями.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33.