Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Зиком-криком босий дід гукає.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка.
Поминатися, -на́юся, -єшся, гл. Быть поминаемымъ. Ох, моя матінко, снився мені батенько. — Цур йому, моя доненько, — поминаться хоче.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав.
Стирник, -ка, м. = стерник 1.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ.