Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Зді́дькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать похожимъ на чорта, взбѣситься.
Змокати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. Cм. мокти.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Линча́, -чати, с. Маленькій линь.
Лома́ння, -ня, с. Ломка (камня). Поки докопаєшся до каміння, то грошей піде, а на ломання треба ще. Камен. у.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Розімнятися, -мнуся, -нешся, гл. = Розім'ятися.
Чекуша, -ші, ж. Родъ деревяннаго молотка, которымъ бьютъ рыбу, бьющуюся на крючкѣ. МУЕ. І. 41, (Добруджа).
Шкирготати, -гочу, -чеш, гл. = скреготати. Шкиргоче сорока. Вх. Лем. 485.