Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато.
Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Ніс... задрався догори. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2) — військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. Панцерні бояре
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Понижать, понизить. Понизив ясла.
2) Унижать, унизить. Вони рідного тата й неню не понижали. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм.
Попадатися 1, -даюся, -єшся, гл. Распасться, опасть. Шкура попадалась на шиї. Носив сорочку, поки попадалась. Зараз надіну. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Фоц Въ выраженіи: бодай ти ( = ті) фоц було! Проклятіе, имѣющее смыслъ: чтобъ ты пропалъ.