Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвяк! II

Дзвяк! IІ меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЯК! II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВЯК! II"
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
За́сніток, -тку, м. Зародышъ. Який кущ не вирви, то й заснітку навіть картоплі нема. Могил. у.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Квітка, -ки, ж. 1) Цвѣтокъ. А без долі біле личко, — як квітка на полі: пече сонце, гойда вітер, рве всякий по волі. Шевч. 70. Процвітає в саду квітка... О, траво висока! Закрий її, сховай її від людського ока. К. Досв. Ой вирву я з рожі квітку та й пущу на воду: пливи, пливи, з рожі квітко, та й до мого роду. Н. п. 2) мн. Вѣнокъ изъ искусственныхъ цвѣтовъ, который носить дѣвушка, преимущественно просватанная. 3) Цвѣтной бантъ, пришиваемый къ шапкѣ на свадьбѣ жениху и боярам. Беруть шапки у бояр і пришивають квітки, співають так само, як і тоді, коли пришивають квітку молодому. Чуб. IV. 567. Пійду з села, — зараз оженюся: мені, дівко, та пригниють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. Переносно: квітку пришити (кому́). Осмѣять кого острымъ словцомъ, мѣткимъ отвѣтомъ и пр. Се така, що кожному квітку пришиє. Эта каждаго осмѣетъ. (Уміла) квітку хоть кому пришити, хитро насміяться. Мкр. Н. 85. Обізветься який парубок, — він зараз і пришиє квітку: дівчатам регот, парубкові бором. О. 1861. VIII. 19. 4) Букетикъ изъ калины или цвѣтовъ, подносимый на крестинахъ повивальной бабкой гостямъ. КС. 1893. VII. 79. 5) Особый родъ вышивки на сорочкѣ. Залюбовск. Чуб. VII. 427. 6) у квітки́. О матеріи: съ рисункомъ въ видѣ цвѣтовъ. Жілетка шовкова в квітки. Св. Л, 174. Ум. квітонька, квіточка. По садочку йшла, квітойки рвала. Чуб. V. 6. Квітоньками гарненько рожа розцвіла. Сніп. У хаті в її — як у віночку, хліб випечений — як сонце, сама сидить — як квіточка. ЗОЮР. І. 145. Дівчинонька, як квіточка, з нею рай. Гліб.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Лагодити, -джу, -диш, гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. К. ЧР. 194. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі. Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Появлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. появи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Фарнагію! появись! Стор. МПр. 44.  
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора. МВ. (О. 1862. III. 40).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВЯК! II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.