Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо.
Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. . Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Хто здоров, той ліків не потребує. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою.
Розбійство, -ва, с. Разбой. То розбійство, то гайдамацтво.
Угостити Cм. угощати.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Штампувати, -пую, -єш, гл.
1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ).
2) Выбивать штемпель.