Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ. Желех.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Гармонійний, -а, -е. Гармоническій. Желех.
Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды). О. 1861. X. 27.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Шух. І. 192. Cм. промова.
Птічко, -ка, с. = пташа. Маве птічко. Вх. Лем. 458.
Сватко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ сват.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.
Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.