Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважно нар. Отважно, смѣло.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Мере́жаний, -а, -е. 1) Съ ажурными узорами; узорчатый. Мережана сорочка, плахта. 2) Украшенный рѣзьбой. Старий воли випрягає, занози ховає мережані. Шевч. 117. Мережані ярма. Рудч. Чп. 129. 3) Изукрашенный. Не для людей і не для слави мережані та кучеряві оці вірші віршую я. Шевч. 442. І там степи, і тут степи, та тут не такії: руді, руді, аж червоні, а там голубії, земнії, мережані нивами-ланами, високими могилами, темними лугами. Шевч. 378.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Оперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить. Щось видно ломакою оперіщило. Сим. 216.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Посамперед нар. Впереди всѣхъ. Із-за гори, з-за крутої горде військо виступає, посамперед Морозенко сивим конем виграває. Н. п.
Прикротно нар. Спѣшно. Увійшла в пекарню Палажка, а попадя щось саме прикротно поралась коло тіста. Г. Барв. 156.
Страчувати, -чую, -єш, сов. в. стра́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Утрачивать, утратить, терять, потерять. Стратила я щастя і літа страчу. Грин. III. 257. 2) Лишать, лишить жизни, казнить. ЗОЮР. І. 95. Страть свого брата, як він додому прийде, то тоді я тебе за жінку візьму. Чуб. II. 159. Вже Харька стратили й заховали. Мет. 426.дитя. Производить, произвести выкидышъ. КС. 1893. VII. 75.