Грапи́ня, -ні, ж. Графиня.
Дурноло́бець, -бця, м. Дуракъ. Сказано — святі отці карбованці: з дурнолобця зроблять розумовця.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. Встав, зірвався, пішов з шумом. зірватися на ноги. Вскочить. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря.
Му́за, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
Роскрівавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роскрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить, разбить до крови. Б'є, аж роскрівавить.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Снізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сноза.
2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Cм. снизька, сніз.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше.
2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.