Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Домліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. домлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Довариваться, довариться. Мясо домліває.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены. Конст. у.
Третний, -а, -е. Относящійся къ трети, разсчитываемый по третямъ. Шейк.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.