Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Гніздечко, -ка, с.
1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють.
2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.
Голодраба, -би, ж. = голодрабка.
Нала́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нала́патися, -паюся, -єшся, гл. Нащупываться, нащупаться.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора.
Стегно, -на́, с.
1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна.
2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
Стеженька, стежечка, -ки, ж. Ум. отъ стежка.
Страшетно нар. = страшенно.
Унада, -ди, ж. Повадка, привычка.