Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брачкий, -а, -е. Любящій брать, взяточникъ. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Ділі́й, -лія́, м. Выборный отъ общества для совершенія раздѣла общественнаго сѣнокоса. На луках ділії ділять траву. Волч. у.
Замовка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́вкнути и замо́вкти, -кну, -неш, гл. Замолкать, замолчать, умолкать, умолкнуть, замолкнуть. Не замовкне вовіки твій голос між нашим народом. О. 1861. III. 7. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть. К. Іов.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.
Зрекатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Могти́, мо́жу, -жеш, гл. Мочь. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. Ніхто не може світа пережити. Ном. № 389.
Перста, перст, мн. = перса. Борз. у. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила. МУЕ. III. 35.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Родиво, -ва, с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Мил. 21. 3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа. Лубен. у.