Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
Звитя́га, -ги, ж. Побѣда.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.
Пацьор, -ра, м. Бусина. Употр. больше во мн. ч. пацьори, и гораздо чаще въ Ум. формѣ: пацьорки — бусы. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 77. Шух. І. 130, 215, 306. Гапулини пацьорки. АД. II. 312. А в нашої Олени все пацьори зелені, то по штирі, то по п'ять все на шиї цуркотять. Гол.
Продріжати, -жу, -жи́ш, гл. Продрожать.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Протягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. протягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. 2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися. Харьк. у.
Розщипати Cм. розщипувати.
Узяття, -тя, с. Взятіе, полученіе. Приїжджають до тебе з Січі задля узяття тілько подарунків. К. ЧР. 301.